716
0
Сьогодні, 10:15
У Києві на озерах та ставках рятують рибу та птахів (ВІДЕО)
КП «Плесо» вживає заходів із запобігання замору риби на столичних водоймах в період льодоставу.
Фахівці спеціалізованої аварійно-рятувальної водолазної служби (САРВС) та мобільні бригади КП «Плесо» проводять планові заходи з аерації водойм, щоби надати кисень рибі й всьому живому, що живе у воді.
«На основі результатів лабораторних досліджень стану води, фахівці визначають локації з найнижчим вмістом розчиненого кисню. На таких ділянках проводиться облаштування аераційних ополонок», — говорять у КП «Плесо».
Для поліпшення кисневого режиму фахівці створюють лунки, які обов’язково утеплюються пучками очерету або інших трубчастих рослин. Це дозволяє уникнути швидкого замерзання ополонки при низьких температурах і забезпечує безперебійне надходження атмосферного кисню до водних шарів через порожнисті стебла рослин.
У «Плесі» пояснили, що найвищий ризик виникнення задухи припадає на кінець зими. Тривалий льодостав у поєднанні зі сніговим покривом та температурними коливаннями робить лід непрозорим і щільним, що повністю блокує природну дифузію кисню. Проте навіть під товстою кригою триває життя, і фахівці «Плеса» роблять все, щоб його зберегти.
Читайте також: У Кривому Розі собаки покусали двох жінок (ФОТО)
Перед тим «Плесо» розбило лід й надало доступ до відкритої води в місцях скупчення водоплавних птахів — лебедів та різноманітних качок. Зокрема такі роботи провели у парку «Наталка».
Фахівці спеціалізованої аварійно-рятувальної водолазної служби (САРВС) та мобільні бригади КП «Плесо» проводять планові заходи з аерації водойм, щоби надати кисень рибі й всьому живому, що живе у воді.
«На основі результатів лабораторних досліджень стану води, фахівці визначають локації з найнижчим вмістом розчиненого кисню. На таких ділянках проводиться облаштування аераційних ополонок», — говорять у КП «Плесо».
Для поліпшення кисневого режиму фахівці створюють лунки, які обов’язково утеплюються пучками очерету або інших трубчастих рослин. Це дозволяє уникнути швидкого замерзання ополонки при низьких температурах і забезпечує безперебійне надходження атмосферного кисню до водних шарів через порожнисті стебла рослин.
У «Плесі» пояснили, що найвищий ризик виникнення задухи припадає на кінець зими. Тривалий льодостав у поєднанні зі сніговим покривом та температурними коливаннями робить лід непрозорим і щільним, що повністю блокує природну дифузію кисню. Проте навіть під товстою кригою триває життя, і фахівці «Плеса» роблять все, щоб його зберегти.
Читайте також: У Кривому Розі собаки покусали двох жінок (ФОТО)
Перед тим «Плесо» розбило лід й надало доступ до відкритої води в місцях скупчення водоплавних птахів — лебедів та різноманітних качок. Зокрема такі роботи провели у парку «Наталка».



