767
0
05-22-2022, 11:39
Хто не підлягає службі в армії, а кого точно мобілізують
З початком повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого, згідно з указом президента України, в країні оголосили загальну мобілізацію на всій території держави.
Громадяни починають вираховувати хвилі – коли кого і як. Утім військові кажуть: поняття мобілізаційних хвиль залишилося у минулому. Загальна мобілізація їх не передбачає.
Тож кого точно мобілізують на час війни, а також, хто не підлягає службі в армії та може перетинати кордон.
Повна мобілізація не має хвиль
«У країні оголошена повна мобілізація і хвиль мобілізації немає. Мобілізація є постійна! Спершу йдуть всі ті, хто має досвід військової служби, і в нас таких людей багато. Ті хто не служили, поки що вони стоять тільки в резерві», – пояснює начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Олександр Тіщенко.
Першочергово повна мобілізація була запланована на три місяці, втім війна триває, потреба підготовлених військових залишається відкритою. Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що в Міноборони орієнтуються для потреби забезпечити 1 млн людей, аби остаточно подолати ворога, а тому загальну мобілізацію продовжать.
«Ми входимо у нову — довготривалу фазу війни. Щоб перемогти в ній, треба ретельно планувати ресурси, уникати помилок, проєктувати нашу силу так, щоб ворог врешті-решт не витримав», — заявив міністр оборони Олексій Резніков.
Служба за контрактом є добровільною, втім під час мобілізації – це обов’язок! Тому за ухилення від військової служби, в окремих випадках, передбачається не тільки штраф.
«Це кримінальна відповідальність. Якщо є повістка і не з’явився – то це передається в поліцію і поліція вручає підозру за ухилення від військової служби», – додає полковник Олександр Тіщенко.
Сьогодні мобілізація відбувається відповідно до запиту Генерального штабу Збройних Сил щодо військово-облікових спеціальностей та заданої кількості. У пріоритеті – чоловіки з військовим досвідом або ж званнями. Виключенням є лише ті, хто є непридатними з військового обліку.
Також призову на військову службу під час мобілізації не підлягають:
громадяни, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх;
ті, хто самостійно виховують неповнолітню дитину, дитину з тяжкими захворюваннями, або ж дитину з інвалідністю;
ті, у кого на утриманні є повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
громадяни, на утриманні яких перебувають неповнолітні діти-сироти;
громадяни, зайняті постійним доглядом за недієздатними особами;
здобувачі освіти, аспіранти, докторанти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, які мають вчене звання або науковий ступінь;
народні депутати, а також заброньовані державою за певними установами, підприємствами та організаціями (наприклад, об’єктами критичної інфраструктури).
Придатний – не придатний
Сьогодні ключовим фактором мобілізації є потреба в спеціальності чи цивільній посаді, а не придатність до служби. Тому щодо бронювання працівників є певні нюанси.
«Резерву немає для жодної із спеціальностей. Такого, що цю сферу не чіпаємо, а цю рухаємо – такого немає! Мобілізувати можуть кожну спеціальність, однак є можливість забронювати працівника. Зазвичай, це здійснюється за галузями. Найпоширеніші – сільське господарство, Укрзалізниця, газопостачання, електропостачання. Це складна процедура, яка починається з того, що роботодавець подає пропозицію до Міністерства економіки чи інфраструктури (залежно від сфери). Після розгляду заяви пропозицію передають до Міноборони, і тільки після цього затверджують списки людей. Однак це не виключення для усієї сфери, а лише список конкретних людей, яких можна забронювати. Щодо «недоторканності» IT-сфери – це було радше рекомендацією військкоматам», – консультує юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.
Щодо категорії чоловіків обмежено придатних у мирний час також є суттєві зміни на час війни.
«В указі президента України про загальну мобілізацію вказано, що чоловіки віком від 18 до 60 років, що є придатними, або обмежено придатними до військової служби – підлягають мобілізації. Чоловік зобов’язаний прийти у військкомат. Виключення – лише ті, хто є непридатними із виключенням із військового обліку. Придатність до військової служби встановлює військово-лікарська комісія. Є перелік хвороб, відповідно до яких встановлюють, чи є придатною особа.
У військовий час придатність до військової служби ділиться на дві частини: придатний або ні. Обмежено придатні відносяться до придатних.
У мирний час була відмінність у зобов’язаннях між придатною і обмежено-придатною особою. Однак за інформацією, наданою Генштабом, зараз таких відмінностей немає.
У кожному військовому квитку або тимчасовому посвідченню вказано військово-облікову спеціальність. І згідно з потребами можуть мобілізувати виключно водіїв, чи стрільців. У випадку, якщо немає людей із бойовим досвідом – призивають придатних та обмежено придатних пройти навчання.
Протягом певного часу, чоловіки, які були вимушені тимчасово переселитися до інших міст України, зобов’язані прийти в центри комплектування з військовими квитками, чи тимчасовим посвідченням і стати на тимчасовий облік», – продовжує роз’яснювати нюанси юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.
Повістки – якими бувають
Вручення мобілізаційних повісток суттєвих змін не зазнало. З початком повномасштабного вторгнення повістку могли вручити навіть на блокпості. Та зараз цього вже не практикують. Водночас необхідно розрізняти типи повісток.
«Повістки вручаються представниками місцевого самоврядування (головами ОТГ, старостами і т.д.), поліції, представниками військового комісаріату. Вони бувають декількох типів: для звірки облікових даних та бойові.
Перший тип повістки – необхідні для того, щоб військкомати могли оцінити кількість людей придатних до мобілізації. Ця повістка ще не означає, що людину забирають на навчання чи передову. Ухилення може призвести до адміністративної відповідальності (стаття 210 з приміткою 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Другий тип повістки – є бойовим, тому в ній указують про обов’язок з’явитися в центри комплектування або в збірні пункти. Це означає, що людину відправлять на навчання або у військову частину. Відповідальність за ухилення може бути кримінальною. Однак це доволі складна процедура в умовах війни, тому ймовірніша адміністративна відповідальність», – каже Емілія Курило.
Кому можна за кордон
З початком повномасштабної війни та повної мобілізації змінились й умови перетину кордону. Чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть покидати межі України. Втім все ж є винятки виїзду за кордон чоловіків призовного віку.
«Це можуть бути особи, які займаються гуманітарними або ж міжнародними перевезеннями. Ще частина – ті, що підлягають під виключення і мають право перетину кордону: багатодітні батьки, ті, хто самостійно виховують дітей. Це особи з інвалідністю, різних груп, які супроводжують дітей; медики, які супроводжують поранених військовослужбовців, і ще ряд інших категорій», – говорить заступник начальника штабу, начальник відділу Західного регіонального управління, полковник, Ігор Матвійчук.
«Стосовно чоловіків, які сьогодні вже перебувають за кордоном, то після повернення в Україну, перше, з чим вони можуть зіткнутися, – людський осуд. Раніше був на розгляді законопроект, який мав зобов’язати чоловіків повернутися в Україну у визначений термін. У випадку невиконання їх мала чекати кримінальна відповідальність. Однак цей законопроєкт не ухвалили. Україна не має змушувати людей повертатися, оскільки це буде уподібненням діям Росії.
Читайте також: Конкурси на державну службу в Україні скасовані
Я вірю, що кожен українець і українка, не зважаючи на країну, де вони перебувають, підтримують Україну і допомагають на своєму полі бою. Не можна засудити людину за те, що вона займалася волонтерством, ходила на мітинги, чи просто віддавала частину доходу на підтримку армії. Ця війна об’єднала Україну і весь світ», – Юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.
Громадяни починають вираховувати хвилі – коли кого і як. Утім військові кажуть: поняття мобілізаційних хвиль залишилося у минулому. Загальна мобілізація їх не передбачає.
Тож кого точно мобілізують на час війни, а також, хто не підлягає службі в армії та може перетинати кордон.
Повна мобілізація не має хвиль
«У країні оголошена повна мобілізація і хвиль мобілізації немає. Мобілізація є постійна! Спершу йдуть всі ті, хто має досвід військової служби, і в нас таких людей багато. Ті хто не служили, поки що вони стоять тільки в резерві», – пояснює начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Олександр Тіщенко.
Першочергово повна мобілізація була запланована на три місяці, втім війна триває, потреба підготовлених військових залишається відкритою. Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що в Міноборони орієнтуються для потреби забезпечити 1 млн людей, аби остаточно подолати ворога, а тому загальну мобілізацію продовжать.
«Ми входимо у нову — довготривалу фазу війни. Щоб перемогти в ній, треба ретельно планувати ресурси, уникати помилок, проєктувати нашу силу так, щоб ворог врешті-решт не витримав», — заявив міністр оборони Олексій Резніков.
Служба за контрактом є добровільною, втім під час мобілізації – це обов’язок! Тому за ухилення від військової служби, в окремих випадках, передбачається не тільки штраф.
«Це кримінальна відповідальність. Якщо є повістка і не з’явився – то це передається в поліцію і поліція вручає підозру за ухилення від військової служби», – додає полковник Олександр Тіщенко.
Сьогодні мобілізація відбувається відповідно до запиту Генерального штабу Збройних Сил щодо військово-облікових спеціальностей та заданої кількості. У пріоритеті – чоловіки з військовим досвідом або ж званнями. Виключенням є лише ті, хто є непридатними з військового обліку.
Також призову на військову службу під час мобілізації не підлягають:
громадяни, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх;
ті, хто самостійно виховують неповнолітню дитину, дитину з тяжкими захворюваннями, або ж дитину з інвалідністю;
ті, у кого на утриманні є повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
громадяни, на утриманні яких перебувають неповнолітні діти-сироти;
громадяни, зайняті постійним доглядом за недієздатними особами;
здобувачі освіти, аспіранти, докторанти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, які мають вчене звання або науковий ступінь;
народні депутати, а також заброньовані державою за певними установами, підприємствами та організаціями (наприклад, об’єктами критичної інфраструктури).
Придатний – не придатний
Сьогодні ключовим фактором мобілізації є потреба в спеціальності чи цивільній посаді, а не придатність до служби. Тому щодо бронювання працівників є певні нюанси.
«Резерву немає для жодної із спеціальностей. Такого, що цю сферу не чіпаємо, а цю рухаємо – такого немає! Мобілізувати можуть кожну спеціальність, однак є можливість забронювати працівника. Зазвичай, це здійснюється за галузями. Найпоширеніші – сільське господарство, Укрзалізниця, газопостачання, електропостачання. Це складна процедура, яка починається з того, що роботодавець подає пропозицію до Міністерства економіки чи інфраструктури (залежно від сфери). Після розгляду заяви пропозицію передають до Міноборони, і тільки після цього затверджують списки людей. Однак це не виключення для усієї сфери, а лише список конкретних людей, яких можна забронювати. Щодо «недоторканності» IT-сфери – це було радше рекомендацією військкоматам», – консультує юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.
Щодо категорії чоловіків обмежено придатних у мирний час також є суттєві зміни на час війни.
«В указі президента України про загальну мобілізацію вказано, що чоловіки віком від 18 до 60 років, що є придатними, або обмежено придатними до військової служби – підлягають мобілізації. Чоловік зобов’язаний прийти у військкомат. Виключення – лише ті, хто є непридатними із виключенням із військового обліку. Придатність до військової служби встановлює військово-лікарська комісія. Є перелік хвороб, відповідно до яких встановлюють, чи є придатною особа.
У військовий час придатність до військової служби ділиться на дві частини: придатний або ні. Обмежено придатні відносяться до придатних.
У мирний час була відмінність у зобов’язаннях між придатною і обмежено-придатною особою. Однак за інформацією, наданою Генштабом, зараз таких відмінностей немає.
У кожному військовому квитку або тимчасовому посвідченню вказано військово-облікову спеціальність. І згідно з потребами можуть мобілізувати виключно водіїв, чи стрільців. У випадку, якщо немає людей із бойовим досвідом – призивають придатних та обмежено придатних пройти навчання.
Протягом певного часу, чоловіки, які були вимушені тимчасово переселитися до інших міст України, зобов’язані прийти в центри комплектування з військовими квитками, чи тимчасовим посвідченням і стати на тимчасовий облік», – продовжує роз’яснювати нюанси юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.
Повістки – якими бувають
Вручення мобілізаційних повісток суттєвих змін не зазнало. З початком повномасштабного вторгнення повістку могли вручити навіть на блокпості. Та зараз цього вже не практикують. Водночас необхідно розрізняти типи повісток.
«Повістки вручаються представниками місцевого самоврядування (головами ОТГ, старостами і т.д.), поліції, представниками військового комісаріату. Вони бувають декількох типів: для звірки облікових даних та бойові.
Перший тип повістки – необхідні для того, щоб військкомати могли оцінити кількість людей придатних до мобілізації. Ця повістка ще не означає, що людину забирають на навчання чи передову. Ухилення може призвести до адміністративної відповідальності (стаття 210 з приміткою 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Другий тип повістки – є бойовим, тому в ній указують про обов’язок з’явитися в центри комплектування або в збірні пункти. Це означає, що людину відправлять на навчання або у військову частину. Відповідальність за ухилення може бути кримінальною. Однак це доволі складна процедура в умовах війни, тому ймовірніша адміністративна відповідальність», – каже Емілія Курило.
Кому можна за кордон
З початком повномасштабної війни та повної мобілізації змінились й умови перетину кордону. Чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть покидати межі України. Втім все ж є винятки виїзду за кордон чоловіків призовного віку.
«Це можуть бути особи, які займаються гуманітарними або ж міжнародними перевезеннями. Ще частина – ті, що підлягають під виключення і мають право перетину кордону: багатодітні батьки, ті, хто самостійно виховують дітей. Це особи з інвалідністю, різних груп, які супроводжують дітей; медики, які супроводжують поранених військовослужбовців, і ще ряд інших категорій», – говорить заступник начальника штабу, начальник відділу Західного регіонального управління, полковник, Ігор Матвійчук.
«Стосовно чоловіків, які сьогодні вже перебувають за кордоном, то після повернення в Україну, перше, з чим вони можуть зіткнутися, – людський осуд. Раніше був на розгляді законопроект, який мав зобов’язати чоловіків повернутися в Україну у визначений термін. У випадку невиконання їх мала чекати кримінальна відповідальність. Однак цей законопроєкт не ухвалили. Україна не має змушувати людей повертатися, оскільки це буде уподібненням діям Росії.
Читайте також: Конкурси на державну службу в Україні скасовані
Я вірю, що кожен українець і українка, не зважаючи на країну, де вони перебувають, підтримують Україну і допомагають на своєму полі бою. Не можна засудити людину за те, що вона займалася волонтерством, ходила на мітинги, чи просто віддавала частину доходу на підтримку армії. Ця війна об’єднала Україну і весь світ», – Юристка Axon Partners, службовець ЗСУ Емілія Курило.