Авторитетний канадський медичний журнал публікував фейки протягом 25 років

Схоже, канадські редактори винайшли «літературну медицину»: журнал Paediatrics & Child Health, офіційне видання Канадського педіатричного товариства, публікував вигадані клінічні кейси, починаючи з 2000 року.

Все почало відкриватися з січневої публікації в журналі New Yorker, де згадувався один зі звітів — «Baby boy blue» від 2010 року. У ньому описувалося немовля з ознаками опіоїдної інтоксикації.

Дитина начебто отруїлася через грудне молоко — його мати приймала ацетамінофен із кодеїном. Стаття в New Yorker оприлюднила зізнання одного зі співавторів у тому, що цей випадок вигадали.

«Спираючись на статтю в New Yorker, ми вирішили додати повідомлення про правки у всі 138 публікацій… щоб уточнити, що випадки є вигаданими. Тепер у текстах буде зазначатися, що кейс вигаданий», — повідомила головна редакторка Paediatrics & Child Health Джоан Робінсон.

Це стало несподіванкою для професора медицини Торонтського університету Девіда Юрлінка, який понад десять років досліджував твердження про те, що немовлята можуть отримувати летальну дозу опіоїдів через грудне молоко.

Перший такий випадок, опублікований у Lancet у 2006 році фармакологом Гідеоном Кореном (наразі має позначку про сумнівність), був центральною темою статті в New Yorker. Корен роками використовував цей випадок, щоб стверджувати, що кодеїн несе смертельний ризик для немовлят на грудному вигодовуванні.

Подальша робота Юрлінка та інших вчених показала, що це малоймовірно при дозах, вказаних у звіті Lancet. Як повідомив New Yorker, аналіз даних судмедекспертизи свідчить про те, що дитині дали знеболювальне безпосередньо, а не через грудне молоко.

Випадок «Baby boy blue» був найпереконливішим опублікованим описом опіоїдної інтоксикації через грудне вигодовування у новонароджених.

«І він оманливий», — зазначає Юрлінк. Він вважає, що простої правки замало — статтю треба відкликати, вилучити, оскільки її наукове підґрунтя розвалилося.

«Вигадана історія, опублікована у форматі справжнього клінічного звіту без застереження про це, функціонально нічим не відрізняється від фальсифікації наукових даних», — підсумував Юрлінк.

Джоан Робінсон виправдовується тим, що рішення публікувати фейки прийняли, щоб «захистити конфіденційність пацієнтів».

За її словами, майже всі вигадані кейси стосувалися добре відомих станів (наприклад, вроджений сифіліс або фетальний алкогольний синдром), де один опис випадку нікого б не зацікавив і не цитувався б.

Проте перевірка показала, що зі 138 вигаданих кейсів 61 цитувався принаймні один раз. Загалом на них посилалися 218 разів.

Ситуація стала ще абсурднішою, коли один з авторів, педіатр Фарах Абдулсатар, дізналася про правки – її випадок якраз був реальним і належним чином задокументованим.

Читайте також: Професор КШЕ провів експеримент і опублікував статтю про неіснуючу країну - матеріал з’явився у випуску

Проте навіть в її рецензовану публікацію була внесена правка «з вигадкою». Редакція визнала помилку, але заявила, що «виправити правку буде важко».